|
|
|
З
ВЕЛИКОДНЕМ ВАС І ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!
|
|
|
|
Салюти
миру
|
В
дні травневі, мріями багаті,
коли щастя хлюпає з пісень,
ми щороку зустрічаєм свято --
Перемоги радісної день.
І встають у пам'яті дороги,
ті, що довелося нам пройти,
щоб багряний прапор Перемоги
над Рейхстагом гордо пронести.
І живуть у пам'яті народу
його вірні дочки і сини,
ті, що не вернулися з походів
грізної, великої війни.
Їх серцям -- віками пломеніти
на червоних наших прапорах,
їх думкам -- перемагать і жити
в наших творчих думах і ділах.
Їх життя, їх помисли високі,
котрим не судилось розцвісти,
заклинають мир ясний і спокій,
як зіницю ока, берегти.
І тому, коли підходить свято, --
кожен рік у травні, навесні, --
наші грізні бойові гармати
салютують миру -- не війні! |
|
Василь
Симоненко
|
|
|
|
|
Наші
фронтовики
|
|
Розвідники
неба
|
Так
називали бійців 76-го окремого жіночого батальйону повітряного
спостереження, сповіщення і зв'язку. Валентина Вагіна прийшла
сюди добровільно зі студентської лави. Батальйон розташовувався
тоді, в 1942-1943 роках, на Північному Кавказі. Підрозділи
жіночого батальйону своєчасно виявили в небі майже 4 тисячі
фашистських літаків. Практично всі вони були збиті протиповітряною
артилерією та авіацією фронту. Президія Верховної Ради СРСР
відзначила батальйон Червоним прапором.
Після війни Валентина Вагіна повернулася до мирної праці
з кількома бойовими орденами й медалями. Закінчила інститут,
працювала в партійних і комсомольських органах, а протягм
30 років була викладачем, доцентом, завідувачем кафедри
"машинки". Валентина Миколаївна написала і видала
книгу, в якій розповіла про свій жіночий батальйон, його
бойові будні. |
|
Наставник
молодих командирів
|
Восени
1942 року Ілля Кучер служив командиром взводу автоматників
на Сталінградському фронті. В листопаді отримав особливе
завдання: вийти в тил ворога і навести там паніку. Командир
розсадив солдат на броні танків, і загін рушив по тилах
фа-шистів під Астраханню. Загін зустрів фашистську вантажівку
з 18 солдатами й офіцером. Був наказ: у полон нікого не
брати. Взяли лише офіцера, який
знадобився нашим військам. Під час рейду в тилу ворога загін
автоматників знищив багато живої сили й техніки ворога,
збив розвідувальний літак “раму”, обстріляв аеродром, спалив
склади ворога.
У вересні 1943 року Ілля Кучер закінчив прискорені курси
молодших офіцерів і був призначений командиром курсантського
взводу. Протягом 3-6 місяців тут навчали фронтовиків головному:
як готувати і вести бій або оборонятися. Курси пересувалися
разом з військами фронту.
– За цей час ми з помічником Василем Скачком підготували
180 фронтових командирів взводів, – згадує Ілля Тимофійович.
– Я вів бойову підготовку, а Скачко – стройову.Офіцер Ілля
Кучер закінчив війну 1945 року в Чехословаччині. Демобілізувавшись,
тривалий час працював у “машинці” начальником відділу постачання.
Зараз підполковник у відставці Ілля Кучер бере активну участь
у патріотичному вихованні молоді.
Володимир миколенко |
|
Ювілею
області присвячується
Цікава фотовиставка з 50-ти оригінальних знімків влаштована в
коридорі 3-го навчального корпусу нашого університету. На них
відображені певні періоди розвитку Запоріжжя: старий Олександрівськ,
сталінське бароко, роки застою, сучасне місто.
Цю експозицію підготували студенти і викладачі кафедри журналістики,
у тому числі її завідувач Маргарита Деркач і викладач, ветеран
журналістики Олександр Журавльов.
Фотовиставка присвячена 70-річчю Запорізької області, яка створена
10 січня 1939 року. Експозиція стане постійно діючою. |
|
Власкор
|
Книги
наших викладачів
До бібліотеки університету надійшли книги, які будуть цікаві і
викладачам, і студентам технічних спеціальностей
Богуслаєв В.А. Технологическое обеспечение эксплуатационных характеристик
деталей ГТД: Монография. Ч.2. Лопатки турбины/ В.А.Богуслаев,
Ф.М.Муравченко, П.Д.Жеманюк. -- Запоріжжя: Мотор Січ, 2003. --
420 с.
Книга буде корисною науковим та інженерно-технічним працівникам
машинобудівних підприємств, а також студентам відповідних спеціальностей.
Попова Т.В. Основи проектування та розрахунку асинхронних машин:
навчальний посібник. -- Запоріжжя: ЗНТУ, ВАТ "Мотор Січ",
-- 2007. -- 438.
У навчальному посібнику розглянуто загальні питання електромагнітного,
теплового та вентиляційного розрахунку асинхронних машин. Подано
довідкові матеріали і приклади розрахунку. Посібник призначений
для студентів ВНЗ електротехнічних та енергетичних спеціальностей. |
|
Ганна
Єренбург, бібліограф
|
|
Вітаємо
Бабушкіна Геннадія Федоровича з 70-річчям!
|
Народився
він 1938 року в селі Шостаково Курганської області Росії. 1952
року переїхав до Челябінська, де отримав початкову й середню освіту.
З дитинства цікавився технікою й транспортом, тому подальше його
навчання пов'язане із залізницею: Челябінський технікум залізничного
транспорту, Всесоюзний заочний інститут інженерів залізничного
транспорту ... У цій галузі Геннадій Федорович пройшов виробничий
шлях від чергового по станції до заступника начальника відділу
на Південно-Уральській залізниці.
Виробничий досвід, жага знань і прагнення до наукових досліджень
привели Геннадія Федоровича 1967 року до аспірантури при Московському
інституті інженерів транспорту. Закінчив її успішним захистом
кандидатської дисертації 1970 року. З того часу його подальше
життя нерозривно пов'язане з нашим університетом. Розпочав тут
роботу на посаді старшого викладача кафедри "Промисловий
транспорт", потім був доцентом кафедри, яку згодом і очолив.
Фаховому зростанню сприяли наукові розробки і дослідження, присвячені
проблемам заводських перевезень залізничним та автомобільним транспортом,
складського господарства промислових підприємств. За час роботи
на кафедрі Геннадій Федорович створив наукову школу з систем управління
процесами заводських перевезень. Про наукові здобутки ювіляра
свідчать 82 наукові і науково-методичні праці.
Невпинне прагнення до вдосконалення й підвищення наукового рівня
принесло очікувані результати. 2003 року Геннадій Федорович успішно
захистив докторську дисертацію, йому присвоєно науковий ступінь
доктора технічних наук і наукове звання професора.
Незважаючи на поважний вік, Геннадій Федорович продовжує вести
активний спосіб життя, не припиняє наукової і викладацької роботи.
Постійно бере участь у наукових конференціях, готує аспірантів,
опікується виховною роботою зі студентами, яких на кафедрі понад
400: читає лекції, проводить практичні заняття, курсове й дипломне
проектування з основних профілюючих дисциплін, пише наукові статті.
Завдяки зусиллям завідувача і викладачів кафедра "Транспортні
технології" постійно зміцнює матеріальну й лабораторну базу,
збільшує ліцензії на підготовку фахівців, підвищує якість навчального
процесу. 2005 року кафедра розпочала підготовку фахівців за новою
спеціальністю -- "Транспортні системи".
Геннадій Федорович - проста, доброзичлива людина, вимогливий і
турботливий керівник. Його люблять і поважають за це викладачі,
співробітники, аспіранти і студенти. Науковий рівень Геннадія
Федоровича високо цінують і його колеги по фаху: він - академічний
радник Транспортної академії України, член експертної ради ДАК
України.
А ще Геннадій Федорович - заповзятий виноградар. На своїй присадибній
ділянці вирощує вибагливу виноградну лозу, яка щороку віддячує
рясним і смачним врожаєм.
Вітаємо Вас, шановний Геннадію Федоровичу, з визначним ювілеєм,
від щирого серця бажаємо Вам доброго здоров'я, довголіття, нових
здобутків у праці і науці, сімейного щастя! |
|
Ректорат
Профком Деканат транспортного факультету Кафедра "Транспортні
технології"
|
|
Вітаємо
Чигиринського Валерія Вікторовича з 60-річчям
|
Валерій
Вікторович прийшов на кафедру обробки металів тиском Запорізького
національного технічного університету порівняно недавно, в серпні
2006 року. Він закінчив Дніпропетровський металургійний інститут,
а згодом, 1989 року, захистив докторську дисертацію.
На посаді завідувача нашої кафедри Валерій Вікторович проявив
себе мудрим керівником: він чітко і злагоджено організовує роботу
кафедри, з повагою ставиться до кожного студента і працівника.
Всі, хто звертається до нього, отримують кваліфіковану консультацію,
пораду і підтримку.
Під керівництвом В.В. Чигиринського на кафедрі розпочав роботу
постійно діючий науковий семінар, відкрилися аспірантура і докторантура.
Кафедра успішно виконує господарські договори з провідними підприємствами
міста й країни. Валерій Вікторович приділяє значну увагу створенню
навчально-методичних матеріалів. У співавторстві з колегами розробив
і видав навчальний посібник і монографію "Производство высокоэффективного
металлопроката". Чимало його розробок упроваджено у виробництво.
Серед них - процес виробництва спеціального профілю обода коліс
вантажних автомобілів на металургійному заводі ім. Петровського
(м. Дніпропетровськ), а також на всіх заводах колишнього СРСР,
які спеціалізуються на виробництві коліс За сумлінну працю 1986
року Валерій Вікторович нагороджений медаллю "Изобретатель
СССР". Він має 10 грамот різного рівня.
Валерій Вікторович є зразком для інших як керівник, педагог і
науковець. Він чесна, порядна і доброзичлива людина.
Вітаючи Вас, шановний Валерію Вікторовичу, з визначним ювілеєм,
зичимо Вам міцного здоров'я, довголіття, сімейного щастя, а також
нових здобутків у праці й науці! |
|
Ректорат
Профком Деканат машинобудівного факультету Кафедра обробки металів
тиском
|
|
Запрошуємо
до магістратури
|
|
Ліцензування
нових спеціальностей ЗНТУ
|
Запорізький
національний технічний університет є одним із центрів освіти,
науки та культури у Придніпровському регіоні, основним завданням
якого є підготовка спеціалістів для промисловості, економіки,
соціальної сфери міста Запоріжжя, Запорізького регіону та України
в цілому. Сьогодні йде процес зміни поколінь фахівців. Нові світові
тенденції розвитку суспільства потребують підготовки спеціалістів
нового типу. У зв'язку з цим ЗНТУ відкриває нові можливості для
випускників бакалаврату, які мають здібності до наукових досліджень,
прагнуть працювати за інноваційними технологіями в різних видах
економічної діяльності. Випускників відповідних бакалавратів запрошують
для продовження навчання за сучасними перспективними спеціальностями:
"Системний аналіз і управління", "Менеджмент",
"Фінанси" -- до магістратури ЗНТУ. По закінченні магістратури
випускники одержують науковий ступінь "магістр" за певним
напрямом підготовки.
Започаткування магістратури за спеціальністю "Системний аналіз
та управління" викликане підвищенням попиту на фахівців із
системного аналізу в Придніпровському регіоні для роботи в різноманітних
сферах діяльності, що потребують знання фундаментальних математичних,
природничих, комп'ютерних, гуманітарних та соціально-економічних
наук, а також уміння застосовувати сучасні математичні методи
та обчислювальну техніку для моделювання і прогнозування розвитку
складних природничих, технічних та соціально-економічних систем.
Випускники зможуть працювати науковими співробітниками з системного
аналізу в галузі обчислень та оброблення даних, адміністраторами
та аналітиками баз даних, прикладними програмістами, фахівцями
в інших галузях обчислень та комп'ютерного моделювання, керівниками
проектів, програм та структурних підрозділів державних установ,
підприємств, банків і фірм відповідного профілю.
Відкриття магістратури за спеціальністю "Менеджмент організацій"
зумовлене стрімким зростанням попиту на фахівців з оцінювання
стану ринку, розроблення конкурентних стратегій бізнесу, інноваційного
менеджменту. Магістр менеджер-економіст є всесвітньо визнаним,
найвищим рівнем ділової кваліфікації менеджера за найпрестижнішою
у світі програмою бізнес-освіти. Вона розрахована на керівників
функціональних відділів компаній, фірм, організацій та установ;
власників та співвласників приватних фірм та підприємств; співробітників,
яких включено до резерву на керівні посади; усіх тих, хто зацікавлений
у якісному підвищенні свого професійного рівня та кваліфікації.
Випускники магістратури зі спеціальності "Фінанси" зможуть
працювати науковими співробітниками, аналітиками, а також керівниками
в галузі аналізу й розрахунків фінансового стану, фінансових результатів
роботи підприємств, фінансистами, економістами, фінансовими директорами,
головними бухгалтерами фірм та організацій, а також керівниками
підрозділів комерційних банків, страхових компаній, податкових
адміністрацій, аудиторами.
При кафедрах, які здійснюють підготовку з цих спеціальностей,
відкрито аспірантуру. Керівники аспірантури - завідувачі кафедр,
професори, доктори наук Г.В.Корніч, П.В.Гудзь, Ж.К.Нестеренко.
Темами наукових досліджень аспірантів, випускників аспірантури
є системні дослідження з нанотехнологій, дослідження в галузі
економіки та менеджменту. |
|
Репортаж
з кафедри військової підготовки
|
Знаходиться
вона на околиці Запоріжжя. Найперше, що впадає в око -- чистота
й порядок у всьому: на території, стройовому плацу, у місцях зберігання
зброї і техніки, у навчальних аудиторіях. Одразу ж відчуваєш:
тут -- дбайливі господарі: керівництво, викладачі, студенти, які
проходять військову підготовку, аби стати офіцерами запасу.
Про справи кафедри розповідає її завідувач полковник запасу Костянтин
Васильович Альохін. Він пишається викладачами й студентами, більшість
яких -- з Національного технічного університету. Головне, як відзначає
завідувач кафедри, вони справжні спадкоємці ратної слави дідусів
і батьків. Серед них є військові в другому й третьому поколіннях.
Кожен з них прагне сумлінно оволодівати військовою справою, щоб
бути гідними своїх рідних -- фронтовиків і сучасних військових,
які присвятили своє життя захисту Вітчизни.
…Ігор
Романов, студент 4-го курсу машинобудівного факультету, з гордістю
розповідає мені і заступникові завідувача кафедри полковнику запасу
Олександрові Валентиновичу Коробову про дідуся-фронтовика Семена
Давидовича Романова. Рядовий піхоти, затим -- технік бойового
літака, дійшов до Берліна. Повернувся додому з бойовими орденами
й медалями у званні майора. Його син Олександр, батько Ігоря,
служив льотчиком у транспортній авіації. Теж звільнився у званні
майора. Нині літає на цивільних літаках. Він схвалює бажання сина
стати офіцером запасу.
Сергій Савін, третьокурсник інженерно-фізичного факультету, буде
військовим у третьому поколінні. Дідусь Сергій Миколайович під
час минулої війни був кулеметником. Поранений, нагороджений орденом
Вітчизняної війни, двома медалями "За відвагу". Військову
династію продовжив його син Микола Сергійович: служив у військових
частинах прапорщиком. Нині -- військовий пенсіонер.
Віталій Гончаренко, третьокурсник інженерно-фізичного факультету,
навчається на 4 і 5. Не зменшує темп і тут, оволодіваючи військовою
справою. Дивується, як його дідусь у п'ятнадцять років пішов на
війну, був вихованцем полку. Петро Матвійович Катеринич добровільно
пішов з полком, який зупинявся в його селі восени 1943 року. Брав
участь у боях на Розумівській переправі в Запоріжжі, допомагав
солдатам. Потім служив рядовим у піхоті, відзначений бойовим орденом
і медаллю "За відвагу". Сергій часто провідує дідуся,
який мешкає в селі Томаківського району на Дніпропетровщині. Розповідає
про навчання на кафедрі. Часто приїздить у гості в комуфляжній
формі, яка популярна серед воїнів сучасної армії.
На
кафедрі навчається 330 старшокурсників запорізьких вищих навчальних
закладів, у тому числі -- 250 з нашого університету. Для навчання
визначений єдиний день на тиждень: так зручніше для студентів.
Майбутні офіцери запасу опановують спеціальностями у трьох корпусах,
оснащених сучасними зброєю, технікою, приладами.
-- Наша кафедра забезпечена всім необхідним, аби студенти краще
опановували необхідними професіями: спеціаліста з наземної та
самохідної артилерії, радіозв'язку, ремонту ракетно-артилерійського
озброєння і боєприпасів, електротехніки, а також автомобіліста.
Для цього тут є все необхідне. Крім майстерень та аудиторій, є
малий артилерійський полігон, тактичне поле, вогневе містечко,
стройовий плац, склади для зберігання техніки й озброєння. Сприяють
студентам у навчанні також комп'ютерний клас, бібліотека, кінозал.
На
кафедрі працює 15 викладачів -- офіцери запасу, два прапорщики,
один старшина. Двоє з них брали участь у боях в Афганістані. Цікаво,
що серед штатних працівників теж є представники військових династій.
Майор запасу Микола Трифонов -- син фронтовика Єгора Трифонова,
кавалера ордена Слави. Син Миколи Трифонова Олег, закінчив "машинку",
старший лейтенант запасу. А його син Артем, четвертокурсник машинобудівного
факультету ЗНТУ, успішно оволодіває військовими спеціальностями,
він командир відділення, одного з кращих на кафедрі.
…Мине два роки навчання на кафедрі. Після польового збору на базі
військової частини Запорізького гарнізону випускники складуть
іспити. А восени приймуть військову присягу на вірність українському
народу. Їм присвоять звання молодшого лейтенанта запасу. І підуть
хлопці служити до армії, працювати у МВС, СБУ, податковій міліції. |
| Микола
Клименко |
|
Великодні
звичаї та обряди
|
Наближається
Великдень - найвеличніше свято року, з яким пов'язано багато народних
звичаїв. У Великодню суботу готували крашанки, писанки (крапанки,
скробанки, мальованки). Вони зберігалися протягом усіх свят. Готували
крашанки й писанки по тринадцять штук на згадку про 12 апостолів
і Спасителя. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування фарб,
свої традиційні малюнки-орнаменти.
Крашанки фарбувалися природними барвниками із трав, кори та ягід
у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Використовували
ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі.
Писанки - яйця, розписані восковим методом. Спосіб виготовлення
писанок зводиться до майстерного нанесення розтопленого воску
на яйце за допомогою особливого писальця, писачка (металева конусоподібна
трубочка, прикріплена до дерев'яної ручки).
Крапанки - яйця, помальовані різнокольоровими цяточками на чорному
або вишневому тлі. Металевим вістрям чи голкою на них вишкрібають
найрізноманітніші візерунки. Мальованки - яйця, розмальовані пензлем
різними візерунками.
В Україні не знайдеться і двох сіл, писанки яких повторювалися
б: "Кожне сільце має своє яйце". Інакше не може й бути,
адже малюється писанка з вірою, надією і любов'ю.
У Великодню неділю, як тільки розпочинали дзвонити до заутрені,
з усіх кінців села люди йшли до церкви. По закінченні літургії
коло церкви або в притворі святилися паски, сир, яйця, поросята,
сало, ковбаси. Удома, перед тим як сісти до столу, вся родина
вмивалася. Мати наливала у велику череп'яну миску воду, на дно
її клала три червоні крашанки. Першою вмивалася дівчина, потім
хлопці й мати, а насамкінець - батько. Після кожного члена сім'ї
воду міняли, але крашанки залишалися ті ж самі. Вони діставалися
дівчині - "щоб гарна була".
Обряд розговіння в кожній місцевості України інакший. Найпоширеніший
такий. Уся сім'я ставала перед образами й молилася. Господар брав
у руки миску зі свяченим і тричі обходив стіл. Затим повертався
до святих образів і розрізав на тарелі кілька свячених яєць, після
чого підносив кожному шматочок яйця, промовляючи: "Дай Боже
ще й на той рік дочекатися світлого свята Воскресіння Христового
в щасті і здоров'ї!" Спочатку їли паску, яйця, шинку, потім
порося і все інше. Звичайно, при цьому випивали чарку-другу горілки
чи інших напоїв, але упиватися під час розговіння не можна було,
"бо Бог покарає, будеш ходити цілий рік, як у півсні".
Їжа, що освячувалась у церкві, набувала магічного значення. Так,
сіль вживали від болю в животі, пшоно берегли для курчат, що вилупляться,
а разом із маком обсипали ним хату від домовика.
Після розговіння дорослі й малі виходили на вулиці на великодні
забави.
У великодній понеділок - Волочильний - селяни ходили один до одного
христосуватися й обмінюватися писанками. Діти провідували хрещених
та рідних, приносили їм у подарунок паску і кілька крашанок. Так
вони привчалися до зичливості, доброти, щирості й любові. |
|
Катерина
Бондарчук, завідувач кафедри загальної мовної підготовки
|
|
У
нас на Запоріжжі
|
Перепоховають
загиблих фронтовиків
Понад 130 тисяч радянських воїнів загинуло восени 1941 року, потрапивши
в оточення ворога на півдні нашої області. Пошуковий загін "Полігон"
з Бердянська рошукав біля сіл Зелений Гай і Більманка Куйбишевського
району останки понад 300 воїнів, яких ховали тоді, де могли.
9-го травня їх перепоховають з військовими почестями. Спорудять
тут пам'ятник. |
Буде
конверторний цех
Незабаром на "Запоріжсталі" технічно застарілі мартенівські
печі замінять прогресивними -- конверторними. Комбінат уклав угоду
з німецькою фірмою "Сименс ФАІ" на постачання обладнання
для конверторного цеху. Перший конвертор планують звести років
за три-чотири, і тоді комбінат майже припинить забруднення повітря
у місті. |
Скільки
років Запоріжжю?
Досі було відомо, що місто Олександрівськ засноване 1730 року
біля Олександрівської фортеці. Та історики й археологи доводять,
що нашому місту понад 900 років. В Іпатієвському літописі згадується
про поселення Протолче на Хортиці. Саме тут зібралися давньоруські
князі з вояками, щоб йти на половців. Битва відбулася біля нинішнього
села Жовтневе Токмацького району, в якій перемогли русичі.
Запорожці вперше відзначили у квітні 905-ту річницю свого міста. |
|
Увага:
конкурс!
|
|
Запорізький
національний технічний університет оголошує конкурс на заміщення
вакантних посад:
|
доцента
кафедри "Психологія" -- 1
доцента кафедри "Вища математика" -- 1 |
Термін
подання заяв -- один місяць від дня оголошення конкурсу в газеті.
Документи подаються на ім'я ректора університету. Заяву перед
поданням зареєструвати у канцелярії університету.
Адреса університету: 69063, м.Запоріжжя, вул. Жуковського, 64. |
|
Редактор
Микола
КЛИМЕНКО
|
Редакційна
колегія:
С.Т.Яримбаш - проректор, голова;
М.В.Клименко - заступник голови
|
Адреса редакції:
69063, Запоріжжя,
вул..Жуковського, 64 Телефони: 69-84-75,
внутрішній - 4-75 |
|